Головний тренер МБК Миколаїв Віталій Черній в інтерв’ю прес-службі ФБУ підбив підсумки сезону Суперліги Парі-Матч-2019/20, який його команда завершила на сьомому місці з 8 перемогами у 26-ти матчах.
Які враження залишив виступ МКБ Миколаїв за підсумками сезону в Суперлізі Парі-Матч?
– Cезон для нашої команди видався неоднозначний. Не можу сказати, що ми його пройшли на одному диханні. Якщо брати актуальну медичну тематику, то можна сказати, що дихання у нас було нерівномірне та уривчасте. Сезон для мене, як для тренера, можна сказати не видався. На жаль, з того, що ми планували та хотіли, вдалося не все.
Перед сезоном, ми створили план підготовки команди і виконали цей план в контексті підбору українського ростеру майже на 100%. Я завжди казав, що основою команди мають бути українці і від цього кістяка потрібно відштовхуватись і шукати якісних легіонерів, які можуть закрити проблемні позиції. На жаль, у міжсезоння помер президент Клубу Бобров Микола Євгенович, і весь цей підготогвчий етап трохи призупинився. Ми провели збір у Болгарії, але цей збір було заплановано та оплачено ще наприкінці минулого сезону. Цим етапом підготовки я був дуже задоволений, зокрема роботою українського ростера.
Потім відбулася зміна керівництва, президентом клубу став Андрій Черепанов, з’явилася певна фінансова стабільність, але ми втратили час, який могли використати для пошуків легіонерів. Крізь наше горнило відбору пройшло багато легіонерів різної цінової категорії, але коли ти не маєш фінансового фундамента, доводиться спускатися на один поверх вниз. Вийшло так, що пошук легіонерів затягнувся і в чемпіонат ми входили не повним складом. Повним складом ми зіграли лише два останніх матчі. Враховуючи ще й не перехід ключового гравця під час сезону, то можна говорити, що фактично повним складом ми так і не зіграли.
Пошук гравців та їх адаптація не завжди проходила безболісно. Брістол до гри влився дуже легко. Петерсон прийшов наприкінці листопада і прийшов у склад, як лідер, і йому хотілося довести свої лідерські якості. Але це дуже дається взнаки на взаємовідносинах і мікрокліматі в команді.
Навіть неповним складом ми доводили, що конкурентноспроможні, але не було результату і це для тренера найбільш неприємний підсумок. З 18 поразок в 11-ти випадках ми програли менше 10 очок. З цих матчів 7 ми програли з різницею менше ніж в 5 очок. Якщо б ми мали збалансований склад на усіх позиціях, можна б було вирішувати зовсім інші завдання. Я незадоволений результатом, але за грою я бачив, що ми могли додавати і бути не на тій позиції, на якій опинились за підсумком сезону.
Квентін Петерсон — найбільш обговорюваний гравець сезону в Суперлізі. Ми всі бачили, що він вміє робити на майданчику. Який він за його межами?
– У меня абсолютно не було з ним проблем за межами майданчику. Він комунікабельний та ерудований гравець. Він сам по собі лідер і те, що він отримав освіту в амерканському військовому коледжі, пояснює, звідки у нього ця дисципліна. Його лідерські та бійцівські якості нам були зрозумілі ще коли ми обирали його, контактували з його колишніми тренерами. Є моменти, коли бажання перемагати, бути завжди найкращим і витискати з кожного епізоду максимум надмірно переповнювали його. Він ще не пограв у хороших чемпіонатах і Суперліга в його кар’єрі — це одна з найсильніших ліг.
Наша команда з його підписанням отримала гравця, який може за рахунок індивідуальних дій створити собі можливість для атаки, витиснути максимум з епізоду. Це клатчевий гравець, який не боїться брати на себе гру у вирішальні моменти. Багато критики було у тому плані, що він робив багато атак. Так, він іноді відбирав у гравців хліб і сказати, що це командне рішення… Він оцінював кожний епізод по-своєму, але якщо він бере на себе гру і атакує з відсотком кращим, ніж командний, то я вважаю, що це непогано.
Але має бути ігрова дисципліна і в цьому плані йому треба додавати. Іноді через її відсутність руйнуються командні зв’язки, втрачається командна хімія. Якщо б він пройшов з нами повну передсезонну підготовку і всередені колективу був би такий дядько, який міг би на майданчику та у роздягальні стримував Квентіна — ми б мали абсолютно інший малюнок гри.
Петерсон яскравий гравець і наше завдання зробити так, щоб люди ходили на гравців, на команди, і, я вважаю, що ми цього досягли. Його адаптація була дуже довгою, але в підсумку ми отримали той склад, який в кінці чемпіонату виходив зі стану аутсайдера.
Ми говоримо про Петерсона, але в останніх матчах у нас був і Андерсон, який нарешті відновився після травми. Дуже якісний гравець, справжній тіммейт, баскетболіст, який пограв у хорошому університеті, сильних європейських чемпіонатах, G-Лізі. Він дуже грамотний баскетболіст, з приходом якого ми додали строгості та комунікабельності на майданчику.
Додаємо сюди і Приймака, і Луценка, який, хоч і нерівно відіграв цей сезон, але мої очікування виправдав. Відносно молодий Хохоник готовий допомогти у будь-який момент. Можна взяти і вікового Олексія Адедирана — гравця, який не дає можливості молодим суперникам себе обіграти. Можна брати всіх гравців в нашій команді і дуже хотілося б, звичайно, дограти сезон і, я впевнений, результат був би зовсім іншим.
У Петерсона було лише декілька випадків під час його європейської частини кар’єри, коли він був близький до того, щоб набирати по 30 очок. Звідки у нього з’явилася ця впевненість, що тут він може набирати по 30-40 очок майже через матч?
– Це його характер та непоступливість. Він знає, що він може і знає, чого хоче досягти. Це людина, яка може створити ситуцію з нічого. Треба бачити, як він працює на майданчику, у тренувальному процесі. Не всі американці полюбляють тренуватися, здебільшого вони люблять грати. Але на передматчеву розминку він виходить майже раніше за всіх, у вільний час він приходив у зал і відпрацьовував різні елементи. У вільний час і українці, і легіонери багато працювали і це велике задоволенння для тренера. Це є великим фундамент для розвитку команди.
Наскільки сильно вдарив по команді перехід Зотова у Хімік?
– Перехід основного гравця відображається, звичайно, на гравцях, але більше навіть на тренерах. Це велика несподіванка, яка може вибити з колії. Цей епізод залишився в історії і став уроком, як для гравців, так і для тренерів. Але це частина роботи і я згоден з тим, шо це може статися з кожним. До цього моменту не можна підготуватися. Це неоднозначна ситуація, яку мені важко пояснити. Доволі важкий момент.
Віталій сам так вирішив і притримувався цього?
– Ні, ми з ним поговорили. Він викликав мене на розмову і поставив перед фактом, ну а далі були не найприємніші моменти — обговорення того, як весь цей процес буде відбуватись.
Олексій Адедиран вже встиг завершити кар’єру, попрацювати тренером, грав і грає у баскетбол 3х3, але продовжує виступати у Суперлізі і приносити користь команді. За рахунок чого йому вдається бути корисним у 37 років?
– Величезна працездатність. Навіть зараз під час карантину він встає дуже рано, працює на майданчику, слідкує за своєю підготовкою. У нього величезне бажання грати і дововодити, що навіть у цьому віці він може бути конкурентноспроможним гравцем на своїй позиції. Це приклад для молодих гравців, як себе треба готувати. Я хочу сказати молодим гравцям, що не потрібно ніколи жалкуватися на те, що хтось вибиває тебе зі складу — все в ваших руках. Якщо будете регулярно демонструвати свій прогрес, це буде помітно на майданчику і тренер даватиме більше можливостей проявляти себе. Я хочу подякувати і Олексію Адедирану, і Олексію Онуфрієву, але якщо б у них була більш серйозна конкуренція серед молодих гравців, то тренер розподіляв би хвилини більш рівномірно. Але, якщо вікові гравці проявляють себе краще, вони більше і грають.
Вболівальники МБК Миколаїв найактивніші, як на трибунах, так і в інтернеті. Чи підштовхує ця фанатська активність чи навпаки трохи заважає?
– Чесно кажучи, деякі сайти я взагалі не читаю. Дещо мені розповідають. Миколаївські вболівальники — це величезний помічник і наш 12-й гравець. Повторюватись я не буду — наші вболівальники найкращі і вони всі розбираються у баскетболі. Ця ситуація мені подекуди нагадує Литву, де близько трьох мільйонів населення і всі тренери – розбираються і розуміють баскетбол. У Миколаєві така сама ситуація. Усі невдачі, хороші моменти аналізуються. Але найголовніще, щоб критика була конструктивна. Люди живуть баскетболом і та атмосфера, яка створюється в СК Надія — це завжди додатковий стимул для нас. Кожному вболівальнику МБК Миколаїв хочу подякувати, за те що ви в нас є і підтримували команду у хороші часи і не дуже. Грати, спустивши рукава, тут просто нереально.
Чи є у Вас домовленість про роботу в клубі на наступний сезон?
– Після завершення чемпіонату ми зустрічалися з президентом, спілкувались. Є стратегія та свої теми, подекуди зрозумілі, подекуди ні. Поки що все в процесі обговорення в телефоному режимі, адже я виїхав з Миколаєва, подумавши, що дороги перекриють і я не зможу повернутися додому найближчим часом. Зараз говорити щось конкретне я не можу, прийде час і я все розкажу. Але дуже сподіваюсь на те, що наше співробітництво продовжиться і ми все ж таки доб’ємося, чого хотіли. Хочу, щоб ми показали набагато кращий результат і Миколаїв був у верхній частині турнірної таблиці.
Attachment
Leave a Comment